Дистанційні матеріали по темі "Плазуни України"

На території України підтверджено мешкання 23 видів плазунів (11 видів змій, 11 видів ящірок та 1 виду черепах), 15 родів, 7 родин та 2рядів плазунів. Однак, така кількість може різнитися в різних джерелах, зважаючи на те, що не до кінця чітким є статус гадюки Нікольського, яку не всі науковці виділяють в окремий вид; також необхідне уточнення щодо інтродукції червоновухої черепахи звичайної(ця черепаха потенційно може бути новим та інвазивним видом в українській герпетофауні).

Один вид ящірок, який мешкає на теренах України та східної Європи—веретільниця східна— отримав статус виду лише в 2010 році (до того вважалося, що на теренах України мешкає веретільниця ламка (Anguis fragilis). Серед інтродукованих видів наявні ящірки— завезена для експерименту 1963 року ящірка вірменська та випадково завезена в той же час і в те саме місце ящірка Даля. Наявні дані про інтродукцію гекона туркестанського та ящірки мурової.Ендеміком України вважають вид ящірка Ліндгольма.

Поширення різних плазунів на території України відрізняється. Так, ящірку прудку можна зустріти в різноманітних місцинах всієї України; широко поширеним євуж звичайний. На противагу їм ендемічні види можна зустріти тільки в Криму. Рідкісним є полоз леопардовий, який також трапляється лише в Криму. Для інтродукованих видів характерні невеликі ареали проживання.

Більшість плазунів зазнають негативного антропогенного впливу, який спричиняє зменшення ареалів мешкання та скорочення популяцій плазунів. Серед ключових чинників є використання придатних місць існування для потреб сільського господарства,браконьєрство, розбудова інфраструктури, незаконне вирубування лісів і розорювання земель. Багато змій знищують через помилкові уявлення щодо їх отруйності.

Клас ПЛАЗУНИ –REPTILIA

Ряд Черепахи –Testudines– Черепахи

Родина Прісноводні черепахи –Emydidae–Американские пресноводные черепахи

Черепаха болотяна –Emysorbicularis(Linnaeus,1758)– Болотная черепаха

Ряд Ящірки –Sauria–Ящерицы

Родина Геконові –Gekkonidae–Гекконы

Гекон середземноморський –Mediodactyluskotschyi(Steind., 1870)

– Средиземноморский геккон

Родина Веретінницеві –Anguidae–Веретенициевые

Веретінниця ламка –AnguisfragilisLinnaeus, 1758–Веретеница ломкая

Жовтопуз безногий –Pseudopusapodus(Pallas, 1775)–Желтопузик

Родина Справжні ящірки –Lacertidae–Настоящие ящерицы

Ящурка піщана [різнокольорова] –Eremiasarguta(Pallas, 1773)–Разноцветная ящурка

Ящірка прудка–LacertaagilisLinnaeus, 1758–Прыткая ящерица

Ящірка зелена–Lacertaviridis(Laurenti, 1768)–Зелёная ящерица

Ящірка живородна –Zootocavivipara(Jacquin, 1787)–Живородящая ящерица

Ящірка кримська –Podarcistaurica(Pallas, 1814)–Крымская ящерица

Ящірка Ліндгольма [скельна]–Darevskialindholmi[saxicola](LantzetCyrеn, 1936)

– Ящерица Линдхольма

Ряд Змії–Serpentes–Змії

Родина Вужеві–Colubridae–Ужевые

Мідянка звичайна–CoronellaaustriacaLaurenti, 1768–Обыкновенная медянка

Полоз візерунковий –Elaphedione(Pallas, 1773)–Узорчатый полоз

Полоз сарматський [чотирисмугий] –Elaphesauromates(Pallas, 1814)–Палласов полоз

Полоз лісовий –Zamenis[Elaphe]longissimus(Laurenti, 1768)–Эскулапов полоз

Полоз леопардовий–Zamenis[Elaphe]stimuli(Linnaeus, 1758)–Леопардовый полоз

Полоз каспійський [жовточеревий] –Dolichophis[Coluber]caspius[jugularis](Gmelin, 1789)–Желтобрюхий, или каспийский полоз

Вуж звичайний –Natrixnatrix(Linnaeus, 1758) – Обыкновенный уж

Вуж водяний –Natrixtessellata(Laurenti, 1768) – Водяной уж

Родина Гадюкові–Viperidae– Гадюковые

Гадюка звичайна –Viperaberus(Linnaeus, 1758)– Обыкновенная гадюка

Гадюка чорна –ViperanikolskiiVedmederja,GrubantetRudaeva, 1986

– Гадюка Никольского, или лесостепная гадюка

Гадюка степова –Viperarenardi[ursini](Christoph, 1861) – Восточная степная гадюка

Яким же закономірностям відповідаєгеографічне розповсюдженняплазунів в Україні?

Спочатку зупинимось на особливостях біології цієї групи тварин. На відміну від амфібій, рептилії є більш еволюційно розвиненою групою хребетних тварин. Їх розмноження і розвиток відбуваються на суші. Переважна їх більшість відкладають яйця, вкриті шкірястою оболонкою, у верхній шар грунту чи укриття, де у теплі відбувається їх інкубація. Ембріональний розвиток відбувається, як правило, протягом кількох місяців. Після цього маленька копія майбутньої рептилії вилуплюється з яйця і починає самостійне життя. Деякі плазуни, зокрема живородна ящірка, мідянка та гадюки, здатні виношувати яйця у собі аж до часу появи новонароджених на світ. Це явище отримало назву яйцеживонародження.

Температура тіла плазунів, як і земноводних, залежить від температури навколишнього середовища. Тому зимовий період вони переживають у стані сплячки. Навесні, після пробудження, починається найбільш активний і важливий період у їх житті – розмноження. Саме у цей час вони частіше потрапляють на очі, і саме цей період є найкращим для знайомства з місцевою фауною плазунів. Влітку їх активність спадає. У липні-серпні з’являється молодь, яка починає мігрувати на сусідні ділянки. З осіннім похолоданням плазуни поступово вид за видом починають уходити у сплячку.

Розповсюдження плазунів по різних природних зонах та біогеографічних регіонах України представлене у таблиці4.

Зважаючи на теплолюбність рептилій, саме у південній частині країни зустрічаються майже всі їх види. Однак, вище межі Степової зони зареєстровано лише 12 видів плазунів. Різноманітнішою є герпетофауна Південного Криму у порівнянні з більш прохолодними з кліматичної точки зору Карпатами.

Герпетофауна північних областей суттєво відрізняється від герпетофауни південних областей за рахунок наявності лісових видів рептилій, зокрема ламкої веретільниці, живородної ящірки та звичайної гадюки, які південніше не зустрічаються. Навпаки на півдні України з’являється ряд середземноморських та азійських видів (піщана ящірка, каспійський та сарматський полози, степова гадюка та інші).

В цілому плазуни тяжіють до відносно відкритих і теплих місцевостей. Тому найменше їх видове різноманіття спостерігається у змішанолісовій та широколистянолісовій зонах, а найбільше – у Степу та Лісостепу.

Космополітами у межах нашої країни серед плазунів можна вважати три види – прудку ящірку, звичайну мідянку та звичайного вужа. До цієї групи, з певними припущеннями, можна віднести, болотяну черепаху, яка уникає лише гірських місцевостей, а також водяного вужа, який не зустрічається у кількох північних районах країни.

Третина видів плазунів є ендемічними для України. Більшість з них є кримськими ендеміками (середземноморський гекон, жовтопузик, ящірка Ліндгольма, леопардовий полоз). Візерунковий полоз зустрічається тільки в Північно-Східному Степу, чорна гадюка – в Лівобережному Лісостепу та Лівобережному Північному Степу, кримська ящірка – в Південному Степу і Криму. Більшість з них (середземноморський гекон, жовтопузик, візерунковий і леопардовий полози, чорна гадюка) є рідкісними і тому занесені до Червоної книги України.

Плазуни України:1 – ящірка прудка (а – самець; б – самка); 2 – гекон середземноморський; 3 – ящірка Ліндгольма; 4 – черепаха болотна; 5 – ящірка зелена (а – самець; б – самка); 6 – жовтопуз безногий; 7 - ящурка піщана; 8 – ящірка живородна; 9 – ящірка кримська; 10 – полоз леопардовий; 11 – веретінниця ламка; 12 – полоз візерунковий; 13 – гадюка степова; 14 – полоз лісовий; 15 – мідянка звичайна; 16 – гадюка звичайна; 17 – полоз сарматський; 18 – вуж водяний; 19 – вуж звичайний; 20 – гадюка чорна; 21 – полоз каспійський.

Які біотопи найбільш характерні для рептилій?

Абсолютна більшість плазунів нашої фауни пристосована до життя на суші. І лише три види, зокрема болотяна черепаха, звичайний та водяний вужі, знову повернулись до води і зустрічаються серед боліт та по заболочених берегах річок, озер і навіть морів (водяний вуж). Також їх можна часто зустріти на прилеглих ділянках вологих лук, чагарників та заплавних лісів. Крім того, черепахи здійснюють значні міграції до річкових (заплавних, аренних) пісків та кучугур, де вони відкладають яйця. Описані три види плазунів відносять до гідрофілів – екологічної групи тварин, які ведуть напівводяний спосіб життя.

Цікаво, що з долинами річок та морськими узбережжями певним чином пов’язана ксерофільний вид плазунів – піщана ящурка. У межах України вона зустрічається на прирічкових (на заплавних, аренних та інших надзаплавних терасах) та приморських (на пляжах і косах) пісках, вкритих розрідженою ксерофільною трав’янистою рослинністю та чагарниками. У подібних біотопах на півдні країни місцями зустрічаються також степова гадюка, сарматський полоз і мідянка, хоча для першої більш характерними є цілинні степи та прилеглі кам’янисті відслонення, для полоза – розріджені чагарники та ліси, а для мідянки – розріджені деревно-чагарникові зарості (у тому числі гірські) та чагарниковий степ.

До відносно ксерофільних видів плазунів належать також зелена ящірка, каспійський та візерунковий полоз, які зустрічаються у чагарникових степах, серед кам’янистих відслоненьта на узліссях розріджених деревно-чагарникових заростей. Крім того, до цієї ж екологічної групи належать також жовтопузик, ящірка Ліндгольма, кримська ящірка та леопардовий полоз, які населяють гірські розріджені чагарники та ліси Гірського Криму, нагромадження каміння з розрідженою трав’янистою рослинністю (на материковій частині та у Степовому Криму кримська ящірка зустрічаєтьсяу місцях з розрідженою трав’янистою та чагарниковою рослинністю, а такожна прилеглих кам’янистих відслоненнях).

Типовим ксеромезофілом є прудка ящірка, яка населяє лучні та степові ділянки з добре розвиненим трав’яним покривом, узлісся деревно-чагарникових заростей, розрідженні ліси та лісосмуги. До цієї групи належить і середземноморський гекон, який зустрічається у горах Кримунавідкритих скелястих ділянках та серед нагромаджень каміння. З певними застереженнями сюди можна також віднести чорну гадюку, яка населяє луки, галявини, узлісся, вирубки та інші відкриті ділянки серед лісу у Лісостеповій зоні, за що отримала другу назву – лісостепової гадюки.

До мезофільних видів відносяться ламка веретільниця, живородна ящірка, звичайна гадюка та ескулапів полоз. Перші три види зустрічаються на галявинах, узліссях, вирубках та інших відкритих ділянках серед лісу, а також на прилеглих луках та заторфованих болотах, у тому числі у Карпатах. Ескулапів полоз більше пов’язаний із закритими біотопами і населяє широколистяні світлі, переважно гірські, ліси та прилеглі чагарникові зарості.

Пропонуємо ознайомитись із отруйними зміями України (вкладення)