.jpeg)
.jpeg)
ТЕМА 1. Біологія – наука про життя
1. Між мономерами в полісахаридах існує зв'язок:
а) пептидний;
б) глікозидний;
в) водневий;
г) ковалентний;
д) нековалентний;
є) гідрофобний.
2. Найміцніший зв'язок у молекулі ДНК між азотистими основами полінуклеотидних ланцюгів:
а) аденін-тимін;
б) гуанін-цитозин.
3. До складу молекули жиру входять:
а) нуклеотиди;
б) жирні кислоти;
в) галактоза;
г) гліцерин.
4. При окисненні 100 г жиру утвориться кількість води:
а) близько 10 г;
б) близько 110 г;
в) близько 500 г;
г) немає точної відповіді.
5. Біологічну роль води в клітині визначають її властивості:
а) полярність молекул;
б) висока енергоємність;
в) здатність утворювати водневі зв'язки між молекулами;
г) висока теплоємність і теплопровідність;
д) низька теплоємність і теплопровідність.
6. Гідрофобні взаємодії беруть участь у формуванні структури білка:
а) первинної;
б) вторинної;
в) третинної;
г) четвертинної;
д) не визначають структуру біополімерів.
7. До складу РНК входять залишки азотистих основ:
а) тиміну;
б) аденіну;
в) гуаніну;
г) цитозину;
д) урацилу.
8. У рослинних клітинах синтезуються:
а) незамінні амінокислоти;
б) замінні амінокислоти;
в) білки, вуглеводи, ліпіди;
г) нуклеїнові кислоти;
д) вітаміни, АТФ;
є) мінеральні солі.
9. В організмі тварин рухову (скорочувальну) функцію виконують білки:
а) казеїн;
б) гемоглобін;
в) актин;
г) гемоціанін;
д) міозин;
є) осеїн.
10. Магній входить до складу:
а) міозину;
б) гемоглобіну;
в) альбуміну;
г) хлорофілу;
д) креатину;
є) казеїну.
11. До складу АТФ входять:
а) аденін;
б) гліцерин;
в) амінокислоти;
г) рибоза;
д) нуклеотиди;
є) дезоксирибоза;
є) один залишок фосфорної кислоти; ж) три залишки фосфорної кислоти.
12. Гриби містять резервний вуглевод:
а) глікоген;
б) крохмаль;
в) целюлозу;
г) рибозу.
13. Транспортні РНК у клітині:
а) містять інформацію про будову первинної структури білка;
б) здійснюють транспорт амінокислот до рибосом;
в) зчитують інформацію з ДНК про первинну структуру білкової молекули;
г) виконують будівельну функцію.
14. Рибосомальні РНК:
а) містять інформацію про будову первинної структури білка;
б) здійснюють транспорт амінокислот до рибосом;
в) зчитують інформацію з ДНК про первинну структуру білкової молекули;
г) входять до складу рибосом.
15. Під час редуплікації відбувається:
а) синтез білка;
б) подвоєння молекули ДНК;
в) синтез тРНК;
г) синтез іРНК; д) утворення вторинної структури білка.
16. АТФ у клітинах еукаріот синтезується в:
а) рибосомах;
б) мітохондріях;
в) ядрі;
г) хлоропластах;
д) ендоплазматичній сітці;
є) комплексі Гольджі.
17. Специфічність ферменту щодо субстрату насамперед зумовлена:
а) білковим компонентом;
б) небілковим компонентом;
в) тільки умовами реакції (рН середовища, температура, тиск тощо).
18. Каталітичну функцію в молекулі ферменту насамперед зумовлює:
а) білковий компонент;
б) активний центр;
в) умови реакції (рН середовища, температура, тиск тощо).
19. Після утворення нестійкого проміжного комплексу активного центру молекули ферменту з розчинами ферментативної реакції сам фермент:
а) змінює структуру;
б) втрачає активність;
в) не змінює структуру і функції.
ТЕМА 8. Основи екології
1. Екологічна валентність виду це:
а) оптимальні умови існування виду;
б) діапазон між межами стійкості виду;
в) здатність виду існувати за верхньою і нижньою межами стійкості;
г) діапазон дії екологічного фактора, в якому можливе існування виду;
д) здатність виду адаптуватися до стресових умов навколишнього середовища.
2. Види, що мають високу екологічну валентність, називаються:
а) еврибіонти;
б) стенобіонти;
в) продуценти;
г) консументи;
д) редуценти;
є) інтродуценти.
3. Для існування в біогеоценозі консумента II порядку масою 20 кг необхідно рослинної продукції (т):
а) 2000;
б) 200;
в) 2;
г) 0,2.
4. Адаптація організмів у пустелях може супроводжуватися:
а) сплячкою у тварин;
б) станом спокою у рослини;
в) скиданням листя, відмиранням надземної частини;
г) підвищенням інтенсивності транспірації і фізіологічних процесів;
д) різким сповільненням обміну речовин;
е) відмиранням підземної частини рослин;
є) редукцією листків.
5. Автотрофні організми на відміну від гетеротрофних:
а) використовують енергію хімічних сполук, що містяться у спожитій їжі;
б) синтезують органічні речовини з неорганічних під час фотосинтезу;
в) живляться тваринами;
г) ведуть паразитичний спосіб життя.
6. Пристосуваннями різних видів рослин до нестачі вологи є:
а) редукція листків;
б) підвищена транспірація;
в) розвинена кутикула;
г) розвинена коренева система;
д) мозаїчне розміщення листків;
е) підвищення обміну речовин, активності фізіологічних процесів;
є) підвищення осмотичного тиску клітинного соку;
ж) опушення листків, утворення воскового нальоту;
з) здатність накопичувати воду в стеблах.
7. До гомойотермних (теплокровних) організмів належать:
а) віруси;
б) змії;
в) голуб;
г) вовк;
д) окунь;
є) кишкова паличка.
8. Ґрунт утворюється з поверхневих шарів гірських порід в результаті життєдіяльності:
а) мікроорганізмів;
б) хребетних тварин;
в) рослин;
г) тільки впливу факторів середовища;
д) вірусів;
є) лишайників;
ж) грибів;
з) безхребетних тварин.
9. Фотоперіодизм — це реакція організмів на зміну насамперед:
а) температури повітря:
б) вологості повітря;
в) тривалості дня;
г) інтенсивності освітлення.
10. «Біологічний годинник» — це реакція живих організмів насамперед на:
а) світло;
б) сезонні зміни;
в) чергування періодів світла й темряви протягом доби;
г) зміни температури й вологості повітря протягом доби.
11. З явищем фотоперіодизму переважно пов'язані:
а) міграції птахів;
б) реакція на посуху;
в) линяння тварин;
г) осінній листопад;
д) нагромадження жиру деякими тваринами;
є) скидання листя у рослин за несприятливих умов навколишнього середовища.
12. Провідним фактором, що визначає осінній листопад, є зміна:
а) температури повітря;
б) довжини дня;
в) вологості повітря;
г) вологості ґрунту.
13. Клопи-водомірки входять до складу:
а) планктону;
б) нектону;
в) бентосу;
г) нейстону.
14. Для біогеоценозу характерні:
а) стійкість;
б) кругообіг енергії;
в) самовідтворення;
г) підтримання гомеостазу;
д) саморегуляція;
є) постійний кругообіг речовин;
ж) замкнений кругообіг речовин і енергії.
15. Залежно від способу життя тип морфофізіологічних пристосувань організмів до умов навколишнього середовища називають:
а) екологічною нішею;
б) популяцією;
в) життєвою формою;
г) видом.
16. Залежно від морфологічних адаптацій до умов навколишнього середовища рослини поділяють на життєві форми:
а) дерева, чагарники, трави;
б) аеробні, анаеробні;
в) термофільні;
г) посухостійкі;
д) вологолюбні;
є) немає правильної відповіді.
17. До редуцентів належать:
а) вищі рослини;
б) гриби;
в) м'ясоїдні тварини;
г) паразитичні форми бактерій;
д) рослиноїдні тварини;
є) бактерії-сапрофіти;
ж) організми, що живляться органічними рештками.
18. Між популяціями в біогеоценозі можуть виникати взаємозв'язки:
а) нейтральні;
б) мутуалістичні;
в) антагоністичні;
г) періодичні;
д) взаємодопомога;
е) прямі;
є) трофічні;
ж) конкурентні;
з) непрямі;
и) циклічні.
19. До антагоністичних біотичних взаємозв'язків належать:
а) мутуалізм;
б) конкуренція;
в) облігатний симбіоз;
г) паразитизм;
д) хижацтво;
є) факультативний симбіоз.
20. Дощові черв'яки за способом живлення належать до:
а) копрофагів;
б) некрофагів;
в) детритофагів;
г) міксотрофів;
д) сапрофагів.
21. Евглена зелена і хламідомонада за способом живлення належать до:
а) копрофагів;
б) некрофагів;
в) детритофагів;
г) сапрофітів;
д) сапрофагів;
є) міксотрофів.
22. Загальними показниками, що характеризують популяцію, є:
а) щільність;
б) вікова і статева структури;
в) чисельність;
г) просторова структура;
д) здатність до схрещування з іншими видами;
є) біомаса, народжуваність і смертність.
23. Коливання чисельності популяцій називають:
а) народжуваністю;
б) смертністю;
в) щільністю;
г) популяційними хвилями;
д) дрейфом генів.
24. Основу функціональної структури біогеоценозу становлять:
а) домінанти;
б) життєві форми;
в) трофічні зв'язки-,
г) абіотичні взаємозв'язки;
д) продуценти, консументи й редуценти;
є) морфофізіологічні адаптації.
25. До біогеоценозу конкретного регіону можна віднести:
а) липово-ясеневу діброву;
б) тайгу;
в) тундру;
г) сосновий ліс;
д) Світовий океан;
є) біосферу.
26. Екосистемою може бути:
а) липово-ясенева діброва;
б) тайга;
в) тундра;
г) сосновий ліс;
д) акваріум;
є) агрофітоценоз.
27. Процес саморозвитку біогеоценозів унаслідок взаємодії живих організмів між собою і навколишнім середовищем це:
а) циклічні зміни;
б) поступальні зміни;
в) сукцесія;
г) трофічна мережа;
д) гомеостаз.
28. Опанування вищими рослинами піщаних берегів є прикладом сукцесії:
а) первинної;
б) вторинної;
в) антропогенної;
г) автотрофної.
29. Сукцесія як процес саморозвитку призводить до формування біогеоценозу з:
а) незначною видовою різноманітністю;
б) перевагою стенотопних видів;
в) низькою чистою первинною продукцією;
г) погано розвиненою трофічною мережею;
д) високим ступенем саморегуляції та стійкості.
30. Низька стійкість агроценозів пов'язана з:
а) незначною видовою різноманітністю;
б) відсутністю зооценозу; в) відсутністю мікробіценозу;
г) відсутністю саморегуляції;
д) погано розвиненою трофічною мережею.
31. З 1 т рослинної їжі приріст маси тіла консументів І і ІІ порядків (кг) становитиме близько:
а) 500 рослиноїдної тварини і 200 м'ясоїдної;
б) 100 рослиноїдної тварини і 10 м'ясоїдної;
в) 100 рослиноїдної тварини і 1 м'ясоїдної.
32. Виберіть послідовність організмів, яка правильно відображає екологічну піраміду:
а) коники, трав'яні рослини, жаби, хижі птахи, змії;
б) трав'яні рослини, коники, жаби, змії, хижі птахи;
в) хижі птахи, змії, коники, жаби, трав'яні рослини.
ТЕМА 9. Людина і біосфера
1. Біосфера — це:
а) частина геологічних оболонок Землі, заселена живими організмами;
б) тільки неживі компоненти навколишнього середовища;
в) глобальна екологічна система Землі;
г) сукупність усіх живих організмів.
2. Елементарною структурною одиницею біосфери є:
а) геологічні оболонки Землі;
б) літосфера;
в) атмосфера;
г) гідросфера;
д) біогеоценоз.
3. Ноосферу можна охарактеризувати як;
а) сферу розуму людини;
б) етап еволюції біосфери;
в) шар атмосфери;
г) сукупність біосфери і космосу;
д) біосферу, перетворену тільки розумною діяльністю людини.
4. Живі організми забезпечують у біосфері:
а) кругообіг речовин;
б) кругообіг енергії;
в) потік енергії;
г) формування газового складу;
д) перетворення геологічних оболонок Землі.
5. В атмосфері постійно збільшується вміст вуглекислого газу. Це може призвести до:
а) зниження фотосинтезу;
б) парникового ефекту;
в) кислотних дощів;
г) глобальної зміни клімату;
д) танення льодовиків, підйому рівня Світового океану; є) затоплення понижених територій;
є) появи пустель на територіях, зайнятих агроценозами.
6. За період історичного розвитку Землі сформувалися геологічні оболонки:
а) гідросфера;
б) атмосфера;
в) біосфера;
г) літосфера;
д) материнська порода;
є) ноосфера;
ж) соціосфера;
з) антропосфера.
7. Нижній шар атмосфери це:
а) стратосфера;
б) іоносфера;
в) тропосфера;
г) озоновий екран.
8. Проникнення організмів углиб літосфери обмежене переважно:
а) інтенсивністю ультрафіолетових променів;
б) температурою;
в) атмосферним тиском;
г) інтенсивністю інфрачервоного випромінювання;
д) кількістю вологи;
є) освітленістю.
9. Поширення організмів в атмосфері обмежене переважно:
а) атмосферним тиском;
б) температурою;
в) інтенсивністю ультрафіолетових променів;
г) інтенсивністю інфрачервоного випромінювання;
д) кількістю вологи;
є) освітленістю.
10. Найбільша біомаса в біосфері зосереджена в:
а) літосфері;
б) атмосфері;
в) гідросфері;
г) на межі літосфери й атмосфери, гідросфери й атмосфери.
11. Найдавнішою геологічною оболонкою Землі є:
а) літосфера;
б) атмосфера;
в) біосфера;
г) гідросфера.
12. Провідну роль у кругообігу нітрогену в атмосфері відіграють:
а) тварини;
б) рослини;
в) гриби;
г) азотфіксуючі прокаріоти.
13. Провідну роль у кругообігу карбону в атмосфері відіграють:
а) тварини;
б) рослини;
в) гриби;
г) азотфіксуючі прокаріоти;
д) аеробні мікроорганізми;
є) анаеробні мікроорганізми.
14. Товщина озонового шару становить:
а) 2—3 мм;
б) 2—3 м;
в) 20—30 м;
г) 1—2 км.
15. До Червоної книги України занесено види рослин і тварин:
а) зниклі;
б) зникаючі;
в) рідкісні;
г) ті, що складають основу флори;
д) відновлені; є) мутантні;
ж) невизначені та недостатньо відомі;
з) які використовують у народному господарстві.
ТЕМА 10. Еволюційне вчення
1. Рушійними силами еволюції органічного світу, за Ж.-Б. Ламарком, є:
а) боротьба за існування;
б) конкуренція;
в) природний добір;
г) адаптації;
д) внутрішнє прагнення видів до самовдосконалення.
2. Рушійними силами еволюції органічного світу, за Ч. Дарвіном, є:
а) боротьба за існування;
б) конкуренція;
в) природний добір;
г) адаптації;
д) внутрішнє прагнення видів до самовдосконалення.
3. Еволюційно пізніше виник тип живлення:
а) гетеротрофний;
б) автотрофний.
4. Рушійна форма природного добору:
а) змішує середнє значення ознаки або змінює частоту трапляння особин зі зміненою ознакою;
б) спричинює появу нової норми реакції;
в) закріплює середнє значення ознаки;
г) спрямована на користь сталого в популяції середнього значення ознаки.
5. Географічна ізоляція може бути результатом;
а) горотворних процесів;
б) винищування популяцій в окремих регіонах;
в) антропогенних впливів;
г) катастрофічних змін навколишнього середовища.
6. Гусениці деяких метеликів за формою тіла і забарвленням нагадують сучок; жуки-вусачі на корі дерева схожі на лишайники. Це пристосування має назву:
а) маскування;
б) захисне забарвлення;
в) застережливе забарвлення.
7. Біле забарвлення ведмедя та лебедя на півночі — це пристосування має назву:
а) маскування;
б) захисне забарвлення;
в) мімікрія;
г) застережливе забарвлення.
8. Довга шия жирафа утворилася внаслідок:
а) дії природного добору;
б) постійного вправляння органу у процесі еволюції;
в) спадкової мінливості;
г) конвергенції;
д) дивергенції.
9. Біогенетичний закон сформулював:
а) Ч. Дарвін;
б) Ж.-Б. Ламарк;
в) Ф. Мюллер і Е. Геккель;
г) М. Шлейден;
д) Т. Шванн;
е) К. Лінней.
10. Основою природного добору є мінливість:
а) модифікаційна;
б) генотипічна;
в) групова;
г) невизначена;
д) спадкова;
е) мутаційна.
11. Основою штучного добору є мінливість:
а) модифікаційна;
б) генотипічна;
в) групова;
г) невизначена;
д) спадкова;
е) мутаційна.
12. Основою біорізноманітності біогеоценозів є добір:
а) штучний;
б) природний;
в) усвідомлений;
г) методичний.
13. Категорії систематики тваринних організмів:
а) тип;
б) порядок;
в) відділ;
г) ряд;
д) клас.
14. Категорії систематики рослинних організмів:
а) тип;
б) порядок;
в) відділ;
г) ряд;
д) клас.
15. До атавізмів організму людини належать:
а) куприк;
б) апендикс;
в) багатососковість;
г) третя повіка;
д) народження дитини з хвостом.
16. Різні форми капусти (качанна, кольрабі, брюссельська та ін.) є результатом:
а) природного добору;
б) спадкової мінливості;
в) боротьби за існування;
г) штучного добору.
17. Види ізоляції:
а) географічна;
б) екологічна;
в) сезонна;
г) тимчасова;
д) етологічна;
є) генетична.
18. Зміна чисельності хижака і його жертв є наслідком:
а) дрейфу генів;
б) популяційних хвиль;
в) боротьби за існування.
19. Різні популяції форелі нерестяться в гирлах різних струмків і гірських річок, які впадають в озеро Севан, схрещування між ними ускладнює ізоляція:
а) географічна;
б) екологічна;
в) від ізоляції не залежить.
20. Для розвитку життя на Землі виникнення фотосинтезу мало значення внаслідок:
а) появи вільного кисню в атмосфері;
б) формування атмосфери і озонового шару;
в) появи вуглекислого газу в атмосфері;
г) нагромадження органічних речовин;
д) створення передумов для появи легеневого дихання; є) створення умов появи тваринного світу.
21. Головними ознаками, за якими особини поєднуються в популяцію, є:
а) біохімічні процеси;
б) фізіологічні особливості;
в) вільне схрещування між собою;
г) спосіб живлення;
д) належність до продуцентів, консументів чи редуцентів;
є) життя в межах одного ареалу.
22. Елементарною одиницею еволюції є:
а) окремий організм;
б) вид;
в) популяція;
г) родина.
23. Спадкова мінливість:
а) є матеріалом для штучного добору;
б) є матеріалом для природного добору;
в) сприяє адаптації популяції до умов існування;
г) сприяє видоутворенню.
24. До форм штучного добору належать:
а) рушійний;
б) стабілізуючий;
в) масовий;
г) індивідуальний;
д) неусвідомлений;
ж) дизруптивний;
є) методичний.
25. До форм природного добору належать:
а) рушійний;
б) стабілізуючий;
в) масовий;
г) індивідуальний;
д) неусвідомлений;
ж) дизруптивний;
є) методичний.
26. Наявність понад 20 видів жовтецю на Території Європи й Азії є насамперед результатом:
а) мікроеволюції;
б) макроеволюції;
в) популяційних хвиль;
г) модифікаційної мінливості;
д) спадкової мінливості.
27. Рука людини є органом, гомологічним до:
а) верхньої кінцівки шимпанзе;
б) хобота слона;
в) передньої ноги кішки;
г) клішні скорпіона;
д) крила кажана;
е) клішні рака;
є) щупальця восьминога та гідри.
28. Аналогічними серед наведених органів е:
а) колючки кактуса;
б) голки барбарису;
в) шипи троянди;
г) шипи шипшини.
23. До основних шляхів досягнення біологічного прогресу, які встановив О. М. Северцов, належать:
а) ароморфоз;
б) конвергенція;
в) дивергенція;
г) ідіоадаптація;
д) загальна дегенерація.
30. Редукція органів травлення в паразитичних червів — це:
а) ароморфоз;
б) конвергенція;
в) дегенерація;
г) ідіоадаптація;
д) біологічний регрес.
31. Зазначити, чи належить втрата органів травлення у паразитичних форм до біологічного регресу:
а) так;
б) ні.
32. До ідіоадаптацій у живих організмів належать:
а) розмноження насінням;
б) внутрішнє Запліднення;
в) захисне забарвлення;
г) перехресне запилення;
д) редукція травної системи в паразитичних червів;
е) присоски у рослин-паразитів;
є) опушеність листків; ж) редукція органів зору в крота.
33. Для дивергенції характерним є:
а) процес розбіжностей ознак усередині виду;
б) утворення нових угруповань особин усередині виду;
в) тісно пов'язана з процесом елімінації особин усередині виду;
г) поява подібних ознак в особин одного виду;
д) сприяє ізоляції.
34. Рецесивні мутації:
а) завжди призводять до летального результату;
б) можуть накопичуватися в популяціях;
в) резерв спадкової мінливості;
г) проявляються фенотипічно в першому поколінні;
д) проявляються в гомозиготному стані.
35. Ароморфози рослинного світу:
а) багатоклітинність;
б) квітки;
в) вітрозапилення;
г) фотосинтез;
д) опушення листків;
є) насіння;
ж) подвійне запліднення у квіткових рослин.
36. Ароморфози тваринного світу:
а) багатоклітинність;
б) теплокровність;
в) легеневе дихання;
г) живородіння;
д) подвійне дихання;
є) види, адаптовані до умов навколишнього середовища;
є) чотирикамерне серце;
ж) редукція органів травлення.
ТЕМА 11. Історичний розвиток органічного світу
1. Розвитку руки в людини у процесі еволюції безпосередньо сприяли:
а) розвиток органів чуттів;
б) праця;
в) розвиток мови;
г) соціальні фактори;
д) прямоходіння;
є) харчування, будова руки;
є) звільнення передніх кінцівок.
2. Предками людиноподібних мавп є:
а) шимпанзе;
б) горила;
в) гібон;
г) орангутан;
д) парапітеки.
3. Найдавнішою ерою в розвитку Землі є:
а) протерозойська;
б) архейська;
в) палеозойська;
г) мезозойська;
д) кайнозойська.
4. Еукаріоти з'явилися в еру:
а) протерозойську;
б) архейську;
в) палеозойську;
г) мезозойську;
д) кайнозойську.
5. Раси людини відрізняються за:
а) кольором шкіри, волосся;
б) будовою та об'ємом мозку;
в) розміром очей.
6. Гіпотеза абіогенного виникнення життя стверджує:
а) можливість самозародження життя з хімічних сполук;
б) можливість самозародження життя в даний час;
в) життя як форма існування живої матерії виникло разом із Всесвітом;
г) божественне походження життя.
7. У кембрійському періоді палеозойської ери з'явились:
а) ціанобактерії;
б) усі види молюсків;
в) червоні водорості;
г) губки, форамініфери;
д) зелені водорості;
є) коралові поліпи;
є) трилобіти, перші головохордові.
8. Покритонасінні рослини з'явилися в еру:
а) протерозойську;
б) архейську;
в) палеозойську;
г) мезозойську;
д) кайнозойську.
9. Дріопітеки з'явилися в періоді кайнозойської ери:
а) неогеновому;
б) антропогеновому;
в) палеогеновому.
10. Неандертальці зникли, а сучасна людина з'явилася в еру:
а) протерозойську;
б) архейську;
в) палеозойську;
г) мезозойську;
д) кайнозойську.
11. Гіпотеза панспермії Ареніуса-Вернадського стверджує:
а) можливість самозародження життя з хімічних сполук;
б) можливість самозародження життя в даний час;
в) життя як форма існування живої матерії виникло разом із Всесвітом;
г) божественне походження життя;
д) біогенне походження життя; є) абіогенне походження життя.
12. У людини в процесі еволюції праця і мова з'явилися:
а) незалежно;
б) паралельно;
в) комплексно.
13. Рослини вийшли на суходіл в еру:
а) протерозойську;
б) архейську;
в) палеозойську;
г) мезозойську;
д) кайнозойську.
14. Членороздільна мова вперше з'явилася в:
а) пітекантропів;
б) синантропів;
в) неандертальців;
г) гейдельберзької людини;
д) кроманьйонців;
є) сучасної людини.
Коментарi